Твого обличчя не торкнувся час.
На ньому й досі воскова усмішка –
Зваблива та фальшива водночас,
Як взятая з бібліотеки книжка.
А постать твоя – вісь координат,
Хвилююча й стрімкая ордината.
Тамує спрагу мою, раз-по-раз,
Наближуючи до чуттєвого екстазу.
А погляд твій, то є іржавий цвях –
Влучає в серце і смертельно ранить.
Деінде виблисне чумацький шлях
З очей твоїх… З твоїх очей на мить
Посипляться зірки, і водночас
Лікуюча й звабливая усмішка,
Зітре всі грані і зупинить час,
Як розпочата гостросюжетна книжка.
Довгоочiкувана зустрiч
© Copyright: Ая Садовская, 2016
Свидетельство о публикации №116092506100
Свидетельство о публикации №116092506100
Рецензии