Перехрестя вбиває.
Не думай, що хтось пробудився
від вибору світу.
Там, де перший немає,
куди долетіти,
він вниз подивився,
і вихопив ніч у небес,
що кричали з невчасної хмари
про сенси життя
і холодний шартрез.
Ех, якби ж то знаття!..
Я шукаю примари
серед вічного снігу,
що впав і на сонці не тане...
Прийди!..
Притулися...
Ти бачиш в очах неприховану кригу,
а у ледь намальованих рисах -
свіжесенькі рани.
І ніхто не біжить...
І Земля, як звичайна пустеля
з сюжету фантаста...
Пам'ятай, я - це мить,
що буває в цім світі не часто,
і лише як зруйнована скеля...
Лiнiя берегу
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116092501680
Свидетельство о публикации №116092501680
Рецензии
