Я мов дитина, що загубилася
І забула рідну мову.
Мамо-мамо, як же я втомилася!
Я так хочу прийти до дому.
Щоб торкнутись твого плеча
І дивитись на рідну усмІшку
Поговорим про все неодмінно
І під ранок розмовам не буде кінця.
Знов згадаємо наші мрії
Щоб в країні скінчилась війна.
Щоб усією сім'єю ми жили
В хатці з видом на берег Дніпра)
Мамо!
© Copyright: Валерия Тур, 2016
Свидетельство о публикации №116092511024
Свидетельство о публикации №116092511024
Рецензии