Уже не треба...

Гойнолка
Надія була завжди, я довго шукала зустріч,
Багато доріг пройшла, чекала що час залічить.
Та час набирав ходУ і мчався він без зупинки,
Розгін невеликий. Та... закінчилась кіноплівка...

Життя моє, як кіно, все змінює чорно-білим,
Судьба наша це все тлін, окреслений так уміло.
Тобою давно жила... твій погляд, було, шукала
З собою в ладах жила, подяки я не чекала...

Буває, що хід в житті  розгаданий  поперЕду
І наче б то... Та пусте. Все просто... уже не треба...


    


© Copyright: Гойнолка, 2016
Свидетельство о публикации №116092400644
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Гойнолка
Рецензии
Написать рецензию
Замечательные стихи, спасибо, Гойнолка, очень понравились. С теплом.

Валентина Галицкая   24.10.2016 11:35   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо, Валентина!

Гойнолка   29.10.2016 10:03   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Гойнолка