коли він гортає мої таємниці
коли хапає мене за стегна
коли залишає саму на пероні
коли підносить до вени лезо
я стаю невідворотньо слабкою
вітер проймає з кожної зі сторін
я втрачаю голос орієнтацію в просторі
кілограми що ніколи не будуть зайвими
коли мені було п'ять
батькові тридцять із чимось
тролейбус вимірював місто зі сходу на захід
дощ розмивав дев'яності й моє дитинство
проте в салоні було тепло й сухо
батько розказував про походження всесвіту
я відчувала себе захищено
Захищено
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2016
Свидетельство о публикации №116092405798
Свидетельство о публикации №116092405798
Рецензии