Розверзлись хмари… Діаманти дощові
блищать і крапають повільно, а то швидше,
з гілок зворушених в осінню сіру тишу.
Людські так Богу на долоню котять дні,
диханням щирим відкривається буття
і звучно падає у межі неземні
мій голос каяття…
24.09.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Владимира Набокова „Разбились облака“.
Владимир Набоков
Разбились облака. Алмазы дождевые,
сверкая, капают то тише, то быстрей
с благоухающих, взволнованных ветвей.
Так Богу на ладонь дни катятся людские,
так - отрывается дыханьем бытия
и звучно падает в пределы неземные
песнь каждая моя...
23 августа 1919
Мiй голос
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092402823
Свидетельство о публикации №116092402823
Рецензии