***

Коли немає тебе поруч,
Я немов божеволію.
Що це, ти як думаєш?
Це почуття я поки що
Не можу пояснити навіть собі самому,
Мене тягне до тебе.
Ти, як річка в жаркий полудень,
І я, немов, розчиняюся в ній,
Як розчиняється у воді сіль
Або цукор, немов зливаюся
З цілим світом, в якому є таємниця,
І ця таємниця - ти.
Кожний раз, я намагаюся розгадати її,
Але не можу, бо ти, як непізнана книга,
Яку не можна відразу збагнути до кінця,
Щоразу знаходиш в ній щось нове,
Зі своїми відтінками і фарбами.
Сподіваюся, у мене буде час зрозуміти це,
І прочитати цю книгу до кінця.


Когда нет тебя рядом

Наталья Беляева Ерух

Когда нет тебя рядом,
Я словно схожу с ума.
Что это, ты как думаешь?
Это чувство я пока что
Не могу объяснить даже себе самому,
Меня тянет к тебе.
Ты, как река в жаркий полдень,
И я, словно, растворяюсь в ней,
Как растворяется в воде соль
Или сахар, словно сливаюсь
С целым миром, в котором есть тайна,
И эта тайна -  ты.
Каждый раз, я пытаюсь разгадать ее,
Но не могу, ибо ты, как непознанная книга,
Которую нельзя сразу постичь до конца,
Всякий раз в ней находишь что-то новое,
Со своими оттенками и красками.
Надеюсь, у меня будет  время понять это,
И прочесть эту книгу до конца.