Пристрастю пахне... Нина Трало

                http://www.stihi.ru/2016/09/02/5131


Оригинал:


Пристрастю пахне мені тепла ніч полум’яна,
в плесах купаючи Всесвіту тихі зірки.
Ти промовляєш до мене благально: «Кохана…»,
ніжно цілуючи пальці моєї руки.

Щось нам шепоче у сяєві місячнім листя,
верби в зажурі над ставом про долю шумлять,
в чарах любові всміхаються зорі і лиця,
дві білі птахи у небі до щастя летять.

Що ж буде далі? Там будні одвічні і праця,
клопоти, втрати, дороги нові і плоди…
Ночі кохання в тій далі нам тільки насняться –
все промайне і у пам’ять  піде назавжди.

Пристрасті ніч нехай буде і тепла, і синя,
і якнайдовша хай буде, бо ми молоді…
Хвиля привітна голубить поблідле каміння,
зорі квітками любові цвітуть на воді.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Страстностью пахнет во мне этой ночи свеченье,
в плёсах купая вселенских огней маяки.
Ты называешь любимой меня с умиленьем,
нежно целуя все кончики пальцев руки.

Что-то нам шепчут в свечении лунном листочки,
Вербы в тоске по-над прудом про долю шумят,
В чарах любви улыбаются звёзд многоточья,
Две белых птицы в просвет поднебесья летят.

Что будет дальше? Там прежние будни и лица,
Хлопоты, новые тропы, утраты, года…
Ночи любви в той дали смогут только присниться –
Всё промелькнёт, канет в память уже навсегда.

Ночь дивной страсти пусть станет и тёплой, и длинной,
Самою долгой: мы молоды будем всегда…
Волны прибоя взлетают мечтой голубиной,
Звёзды цветами любви отражает вода.