Звузився простiр
зорі, неначе у скриньку, ховав.
Падало листя неквапом під ноги,
і у рядочок складались слова.
Блискавки в небі затіяли сварку,
лаявся грім у вечірній пітьмі...
Звузився простір до розмірів шпарки
на незакритому щільно вікні.
Перевод Инны Гавриловой
С тучками месяц резвился двурогий -
звёздочки прятал, шутя, в туесок.
Падали листья неслышно под ноги,
словно слова, собираясь вдоль строк.
Молнии небо чертили без толку,
Гром недовольно кому-то грозил...
Сузился мир, превратившийся в щёлку
меж незадёрнутых плотно гардин.
Свидетельство о публикации №116092307595