Рекомендация

Доброго вечора, друже-Віталій! Сьогодні, як і обіцяв. вранці, віддав до друку відібрані понад 250 поезій. Думаю, що вони швидко - десь днів за 10 - надрукують. Ти перед цим жалівся, що мало тебе читають. Думаю, що це не так. Ось і Наталя Миколаївна тебе популяризує, я також залишу у бібліотеці 2-3 примірники і декому роздам. Крім того, у тебу на твоїй сторінці (чи як це називається?) тисячі читачів. А мене майже ніхто не читає - одиниці. Я, правда, не виставляю свої праці в інтернеті. Тому тобі гріх скаржитись на долю.
Обрав цього вірша для роздумів, бо він заслуговує на увагу й повагу як до поета, так і до самого змісту. Написав розудми тому, що поетична мудрість сприймається легко як аксіома. Між тим істина завжди відносна, тобто віднесена до конкретних емпіричних ситуацій читача. Звідси й потреба в філософських роздумах щодо ніби аксіоматичних рядків, які вражають, отже, часто вводять його в ступор, в коматозний стан. Почну з першого куплета. Владу не варто "обожать", але є влада, яку варто поважати. Якщо не поважати владу, тоді буде хаос, дикунство і варварство. Владу, якщо її представники освічені, слід обирати. Але чи за цими критеріями обирають її в нерозвинених соціокультурно країнах, де панує народонаселення, а не народ як суб'єкт культури? Аристотель стверджував, що без держави як органу організації влади людина - дикун і варвар, що бажає тільки одного - війни (посилається на Гомера). Той, хто витворив інститут державної влади, на думку Аристотеля, подарував людству найбільше благо. Але демократія - найгірша форма державного устрою, бо обирають ті, хто не розуміє призначення влади. Тому влада, обрана без розуміння її функцій, не заслуговує на повагу, а влада освіченого монарха, який знає, що тривале перебування наверху забирає розум, заслуговує на повагу, адже він передає її іншим монархам. Тут моно - розум, а не особа без розуму. Звідси найкраща форма влади - монархічна й аристократична. Так діяв Вашингтон, хоча йому пропонували йти, всупереч конституційній нормі, на третій термін. А у нас населення обрало Янека, якого в моєму виші підтримувала вся професура й доцентура, підштовхуючи до цього і студентів. А мене виштовхувала й виштовхала. Вольтер ому і стверджував, що філософи ніколи не були проти монарха, якщо він носій роумних методів управління. Народ проти розумних, особливо в Росії, СРСР, як і зараз в Україні. Але славословити владу не потрібно, особливо ту, яку представляють високоосвічені правителі. Адже похвала тих, хто не піднявся до розуму й розуміння, ображає розумних. Психологія стверджує, що для цієї категорії достатньо однієї похвали на рік, але від достойної людини. Мені подобається все життя поезія Маяковського, бо це філософська поезія. "Мне и рубля не накопили строчки. Краснодеревщики не приносили мебель на дом. И кроме свежевымытой сорочки - Скажу по совести: мне ничего не надо". На моє переконання, владу не слід обирати тим, для кого вона - інститут примусу та влади заради влади. Варто дати право вибору інтелектуалам серед претендентів, які повинні мати належну якість, визначену чітко прийнятою кількістю властивостей. Рейтингове голосування покаже, хто найкращий. Час як істинний цілитель та істина як донька часу показують, що ті народи, в яких правили освічені монархи (це вся інтелектуальна еліта, а не один цар-монарх!!), побудували і для населення якісний рівень життя. Тому проблема в тому, як розширити еліту, як створити громадянське суспільство, адже громадянин - суб'єкт влади, носій зобов'язуючого права і таких правовідносин. Хорошо про це писав Еріх Фромм. Закінчую свою лекцію. Висновок: кожна поезія має завершуватись її аналізом, без якого вона вражає, але мало що змінює в житті й поведінці людини. Ти мудрий тому, що маєш хорошу філософську освіту і, звичайно, поетичний талант. Тому ті, хто читає твої поезії, вдячні за неї. Серед них і я. Віталій.

Виталий Жадько   05.12.2016 22:04   •   Заявить о нарушении