Не вважайте ви нас за бидло
Бо таке життя остогидло
Злидні лізуть з усіх щілин
Бо поганий я НЕНЬКО твій син
Що дозволив тебе гвалтувати
Україно прости мені мати
Щоб щастливі були наші діти
Твій народ вже не хоче терпіти
Ненажерлива Рада то зрада
Про себе тільки дбає та рада
Голодранцями нас ви зробили
Далі жити немає вже сили
Ні не буду я більше мовчати
Гнати їх та за грати сажати
Україно моя встань з коліна
Розбуди мовчазливого сина
Долю свою самим нам робити
Панів кровопивців на палю садити
Й про хату що з краю забути
Розірвати жебрацькії пути
Встань Украино
© Copyright: Анатолий Крепак, 2016
Свидетельство о публикации №116092203790
Свидетельство о публикации №116092203790
Рецензии
Чувствуется голос патриота,-
Пожелать поэту благ охота!..
*&* V *&*
Вольт Яковлев 27.03.2017 08:38 • Заявить о нарушении
Пожелать поэту благ охота!..
*&* V *&*
Вольт Яковлев 27.03.2017 08:38 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.