Назавжди
Вишні буйно розцвітали,
По весні роками,
Нас красою чарували,
Вони вечорами.
Квіти соком наливались,
У промінні грали,
Переміни відбувались,
Бджілочки літали.
Вже весну не зупинити,
Нам вона несе тепло,
Треба жити і радіти,
У цвітінні все село.
Весну радо зустрічали,
Випікали коровай,
Луки, верби зеленіли,
І шумів листвою гай.
У гаю птахи співали,
Заливався соловей,
Весняне сонечко ласкаво,
Землю ніжило, людей.
Мені і досі вишні сняться,
І чорнобривці мами,
Забриніли струни серця,
Назавжди це з нами!
© Copyright: Борис Мохонько, 2016
Свидетельство о публикации №116092102381
Свидетельство о публикации №116092102381
Рецензии