Байдуже
Щось мені байдуже
А чи палить сонце
У чиєсь віконце,
А чи шпарить злива,
Чи з якогось дива
Випив хтось горілки
Й всі розбив тарілки.
Бо життя звичайне
Не завжди охайне,
У смітті щоденнім,
В забутті буденнім.
До свого ж, мій друже,
Мені не байдуже,
Я люблю порядок
Скрізь і без загадок.
Де подів я ложку,
Або хлібну дошку
Я вже не шукаю,
Де вони я знаю,
А де ділась жінка?
Це моя слабинка,
Я не знаю цього
І кривлюсь від того.
Прийде хай додому,
Не скажу нікому,
Лаяти як буду,
Чи подам до суду,
Щоб порядок знала
Й з дому не тікала.
Я сварився дуже.
В тебе як там, друже?
18.09.16.
Свидетельство о публикации №116092101552