наскрiзь...
пройде, наче протяг зболіле минуле
крізь тіло і душу… уявний той стан
вернути не зможе, усе, що забулось…
химери думок, ніби хмари – нізвідки,
вдихаємо сни недостигло-шалені…
жагуче-глибинні спинають відтінки,
й судомить не приспаний біль металевий
серце…
Свидетельство о публикации №116092101182