…одразу не станеться дива,
хоч як ти у долі не просиш того.
твій принц, може зовні й щасливий?
та він, ще не знає: хто любить його?!.
не вгадуєш завтра, не вбачиш,
вирішуй сьогоднішній день!..
свій острах утрат не сховаєш
туди, де вертаєшся ще…
допоки цілунками дихає тіло,
п’янке у очах твоїх небо –
хмаринки надій перестрибують мрії,
нагадує біль знов про себе,
згубились надії!..
немае без мрiй...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116092101153
Свидетельство о публикации №116092101153
Рецензии
