Ми сиділи занадто близько, хоч була ділова розмова.
Він, вона. Чоловік і жінка. Роздруковані папірці.
Я спочатку і не помітив, що на пані самі обнови,
Срібний перстень невипадковий грав на витонченій руці.
Ми занадто близько сиділи, обговорювали деталі.
Папірці поперегортались, і розмова дійшла кінця.
Ми прощались, і я вподобав ланцюжок на найкращій з талій.
І не встиг делікатно стерти раду усмішку із лиця.
Пані виховано сказала, що розмова була приємна.
Що, напевно, такі розмови нам в майбутньому до снаги.
Я дивився у чорні очі і на губи в помаді темній.
І бажав не по-діловому персня срібленої руки...
Ми сидiли занадто близько
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116092110677
Свидетельство о публикации №116092110677
Рецензии
Вооттт Таккой Я...
Спасибо)))
Ещё читай, ещёооооооооооооооооооооооооооооооооо
Миклош Форма 22.09.2016 07:22 Заявить о нарушении
Спасибо)))
Ещё читай, ещёооооооооооооооооооооооооооооооооо
Миклош Форма 22.09.2016 07:22 Заявить о нарушении
Доброе утро,Коля..Читаю я тебя,читаюююююююю...Кофе и твои стихи..
Тепленько и уютно:))
Вотта Кая 22.09.2016 11:10 Заявить о нарушении
Тепленько и уютно:))
Вотта Кая 22.09.2016 11:10 Заявить о нарушении