Прiрва

Холод ночей давно позбавив мене сну,
Наче лід під підошвою розбиваються дні.
Зараз глибока осінь. Серце кличе весну.

А ми щосекунди тонемо у вічній війні...

Я ніколи не думала всерйоз від тебе піти,
А зараз від цих думок божеволію.

І ти відпустиш мою руку, сказавши: "пливи!",
Та тільки я от, нажаль, плавати не вмію...


Рецензии