Ранкова електричка
обличчях
спрокволу
ґудзики очей
виблискують
миттєвих зацікавлень
спалахами;
із застебнутих наглухо
душ
спрокволу
із розривів
миттєвих зацікавлень
висипається горох
пустопорожніх слів...
Аж ось
на наглухо застебнутому
небі
з'являється
блискучий ґудзик сонця —
і розстібає темряву,
і розстібає обличчя,
і розстібає душі...
Й летять
відкриті душі
у широко відкриті
груди ранку
до серця-досвітку...
Свидетельство о публикации №116092007679
Юрий Пересичанский 20.09.2016 21:20 Заявить о нарушении