Ранкова електричка

На застебнутих наглухо
обличчях
спрокволу
ґудзики очей
виблискують
миттєвих зацікавлень
спалахами;
із застебнутих наглухо
душ
спрокволу
із розривів
миттєвих зацікавлень
висипається горох
пустопорожніх слів...
Аж ось
на наглухо застебнутому
небі
з'являється
блискучий ґудзик сонця —
      і розстібає темряву,
          і розстібає обличчя,
                і розстібає душі...
Й летять
     відкриті душі
         у широко відкриті
                груди ранку
                до серця-досвітку...


Рецензии
Гарний ранок...

Лида Скрипка   20.09.2016 20:24     Заявить о нарушении
На жаль, такі ранки, здебільшого, бувають лише в поезії.

Юрий Пересичанский   20.09.2016 21:20   Заявить о нарушении