Не починайте поцiлунки з поцiлункiв.. Миклош Форма

Оригинал:


Не починайте поцілунки з поцілунків:
до серця щастя притягніть – на відстань вій.
І не шкодуйте слів маленькі подарунки:
на «ти – моя» почуйте тисячі «ти – мій».

Як прийде час, ви ще згадаєте підказку,
затерпнуть руки в тиші самоти.
У мить, коли нам залишилась Божа ласка,
на ніжність втрачену помолимось: «Прости».

А я запізно зрозумів найголовніше:
найбільший гріх – не поділитися теплом.
І дощ з минулого листи холодні пише –
й тепло невтілене оплакує за склом...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Не начинай же  поцелуи с поцелуев:
на кончиках ресниц любовь свою омой.
Любовные слова спеши дарить, балуя,
на «ты – моя» сто раз услышь в ответ «ты – мой».

Придёт момент – тебе припомнится подсказка,
рука затерпнет, тишину зажав в горсти.
В тот миг, когда доступна нам лишь Божья ласка,
забытой нежности помолимся: «Прости».

Как запоздало понял я, чем  чувство дышит:
тяжёлый грех – не поделиться тем теплом...
И дождь из прошлого скупые строчки пишет,
мою вину стыдясь оплакать за стеклом…