Ти - сонце, я - небо,
Ти - місяць, я - зірка,
Мені як повітря треба
Лиш Божа оцінка.
Я дихаю вільно,
Свідомість не втрачу,
Ти рушай повільно,
Я все тобі пробачу.
Любов закрутила,
Мене не відпустить,
Розляла чорнила,
Так треба, припустим.
Щоб видно було
Де добро, а де лихо,
Для решта людей
Це лише потіха.
А я не вмираю,
Я жити так хочу,
Я долю благаю
На Божім помості.
Даруй мені радість
І щастя так треба,
Хай згине вся заздрість,
А казка - як небо!
Така ж вона світла,
Що серце радіє,
Подує хай вітер,
Всі хмари розвіє!
Ноябрь 2010
Ти - сонце, я - небо...
© Copyright: Тата Конеберг, 2016
Свидетельство о публикации №116091808434
Свидетельство о публикации №116091808434
Рецензии