Сірі обличчя,
бліді, бездиханні.
Поряд в метро.
Погана компанія.
Втомленні, вбиті.
В житті розчаровані.
Начальством й податками
вічно муштровані.
Трішки хмільні,
бо гріх їм не випить.
Дірку в минулому,
пляшка заліпить.
Очі пусті.
Рубці на руках.
Дім.Робота.
Полагодить шкаф.
Шкафові сорок,
йому двадцять п'ять.
Думки про гроші
завжди його злять.
Їде з заводу.
Дома дружина.
Літр самогону.
Голодна дитина.
Батько відмовився.
Мати загинула.
Жінка сирітка.
Немає машини.
Кімната в общагі.
Лампа на дротику.
Шафа поломана.
Ще й ці наркотики.
Плаче дружина.
Його проклина.
Та нуль на обличчі,
емоцій нема.
Голий та босий.
В проклятій общагі.
Малесенький простір,
нажив він та має.
Та молодість жив,
а тепер вижива.
Не чинив шафу,
а шафа жива.
Та він не один.
їх тут повний вагон.
Так й не отримав,
він свій мільйон...
Мiльйон
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116091808166
Свидетельство о публикации №116091808166
Рецензии