Культя

Колись таки сформується культя...
Та чим загоїть серце, Україно?
Ніколи не народиться дитя
Від кожного закопаного сина.
Все губишь ти, неначе не твоє.
НенАвість все покрила, як ряднина...
Тобі б нещасна, рятувать, що є...
Ти ж в бій женешь останніх, Україно.
Хіба не бачиш сльози сироти?
Я вже і не кажу про кров невинну.
Хіба ж і не замислюєшься ти,
Що може Порошенко - не людина?


Рецензии
До сердца, до глубины души!.. Спасибо за ваши произведения!

Дмитрий Бакай   08.01.2018 12:36     Заявить о нарушении
Огромное спасибо за внимание, Дмитрий!

Алёна Костина   08.01.2018 14:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.