Сутінки, скуйовджене волосся
І тремтіння тиші, мов їжак.
Очі поєднались в переноссі,
Вічність, мряка,самота і жах.
Світ яркий, як пляма у кімнаті.
Павутиння ночі ляже в тінь.
Зорі незалежно дикуваті
Блимають без думки і сумлінь.
І якщо впаде на землю небо,
Розірветься коло звичних справ,
Знов якась невимовна потреба
Вирине, всі спогади поправ.
1970
Сут нки, скуйовджене волосся
© Copyright: Нина Петриченко, 2016
Свидетельство о публикации №116091810031
Свидетельство о публикации №116091810031
Рецензии