Петя Дубарова. Зимовi вакацii

Петя Дубарова
ЗИМОВІ ВАКАЦІЇ


Швидко, мов сніг на волоссі, розтанули,
вмерли, неначе відтята коса.
Як повернути? Минулися, канули,
все — відбула, відійшла та пора.

Серед печер свого щастя приховую
образ і тайну під снігом пухким.
У нуртування шкільне лину знову я,
в світ, де підручники правлять усім.

Милі вакації, спомином марю я,
в снах набубнявілих, наче лоза.
Пам’ять про вас — в моїм зимнім гербарії,
мовби замерзла маленька сльоза.

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Петя Дубарова
ЗИМНА ВАКАНЦИЯ

Тя се стопи като сняг във косите ми,
като отрязана плитка умря.
Как да я върна? Задъхват се дните ми,
търсят я, гонят я мойте утра.
 
Във пещерата на своето щастие
образ и тайна заравям със сняг.
После учебници грабват очите ми.
Бързат контролни, връхлитат ме пак.
 
Мила ваканция, пазя те, имам те
в спомени, бухнали като лоза.
Пазя те в своя хербарий на зимата
като замръзнала малка сълза.

11 януари 1977 г.