Александр Блок - Скифы - на рус-болг-укр

«СКИФЫ»
Александр Александрович Блок (1880-1921 г.) http://www.stihi.ru/2013/05/28/690


          Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
          Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев


===============================   Александр Блок
===============================   СКИФЫ

===============================                „Панмонголизм! Хоть имя дико,
===============================                Но мне ласкает слух оно...”
===============================                Владимир Соловьев

===============================   Мильоны – вас. Нас – тьмы, и тьмы, и тьмы.
===============================   Попробуйте, сразитесь с нами!
===============================   Да, скифы – мы! Да, азиаты – мы,
===============================   С раскосыми и жадными очами!

===============================   Для вас – века, для нас – единый час.
===============================   Мы, как послушные холопы,
===============================   Держали щит меж двух враждебных рас
===============================   Монголов и Европы!

===============================   Века, века ваш старый горн ковал
===============================   И заглушал грома лавины,
===============================   И дикой сказкой был для вас провал
===============================   И Лиссабона, и Мессины!

===============================   Вы сотни лет глядели на Восток,
===============================   Копя и плавя наши перлы,
===============================   И вы, глумясь, считали только срок,
===============================   Когда наставить пушек жерла!

===============================   Вот – срок настал. Крылами бьет беда,
===============================   И каждый день обиды множит,
===============================   И день придет – не будет и следа
===============================   От ваших Пестумов, быть может!

===============================   О старый мир! Пока ты не погиб,
===============================   Пока томишься мукой сладкой,
===============================   Остановись, премудрый, как Эдип,
===============================   Пред Сфинксом с древнею загадкой!

===============================   Россия – Сфинкс! Ликуя и скорбя,
===============================   И обливаясь черной кровью,
===============================   Она глядит, глядит, глядит в тебя
===============================   И с ненавистью, и с любовью!..

===============================   Да, так любить, как любит наша кровь,
===============================   Никто из вас давно не любит!
===============================   Забыли вы, что в мире есть любовь,
===============================   Которая и жжет, и губит!

===============================   Мы любим всё – и жар холодных числ,
===============================   И дар божественных видений,
===============================   Нам внятно всё – и острый галльский смысл,
===============================   И сумрачный германский гений...

===============================   Мы помним всё – парижских улиц ад,
===============================   И венецьянские прохлады,
===============================   Лимонных рощ далекий аромат,
===============================   И Кельна дымные громады...

===============================   Мы любим плоть – и вкус ее, и цвет,
===============================   И душный, смертный плоти запах...
===============================   Виновны ль мы, коль хрустнет ваш скелет
===============================   В тяжелых, нежных наших лапах?

===============================   Привыкли мы, хватая под уздцы
===============================   Играющих коней ретивых,
===============================   Ломать коням тяжелые крестцы
===============================   И усмирять рабынь строптивых...

===============================   Придите к нам! От ужасов войны
===============================   Придите в мирные объятья!
===============================   Пока не поздно – старый меч в ножны,
===============================   Товарищи! Мы станем – братья!

===============================   А если нет – нам нечего терять,
===============================   И нам доступно вероломство!
===============================   Века, века – вас будет проклинать
===============================   Больное позднее потомство!

===============================   Мы широко по дебрям и лесам
===============================   Перед Европою пригожей
===============================   Расступимся! Мы обернемся к вам
===============================   Своею азиатской рожей!

===============================   Идите все, идите на Урал!
===============================   Мы очищаем место бою
===============================   Стальных машин, где дышит интеграл,
===============================   С монгольской дикою ордою!

===============================   Но сами мы – отныне вам не щит,
===============================   Отныне в бой не вступим сами,
===============================   Мы поглядим, как смертный бой кипит,
===============================   Своими узкими глазами.

===============================   Не сдвинемся, когда свирепый гунн
===============================   В карманах трупов будет шарить,
===============================   Жечь города, и в церковь гнать табун,
===============================   И мясо белых братьев жарить!..

===============================   В последний раз – опомнись, старый мир!
===============================   На братский пир труда и мира,
===============================   В последний раз на светлый братский пир
===============================   Сзывает варварская лира!

===============================   1918 г. http://www.stihi.ru/2013/05/28/690



---------------------
СКІФИ
-------------------------
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов)

***
                „Панмонголизм! Ім’я це дике,
                Та слух мій пестує воно...”
                Володимир Соловйов

Мільйони – вас. Нас – тьма, і тьма, з пітьми. 
То ж спробуйте, скуштуйте, з чим ми!
Так, скіфи – ми! Так, азіати – ми!
З розкосими жаденними очима!

Для вас – віки, для нас – миттєвий час.
Немов слухняні ми холопи,
Тримали щит між двох ворожих рас
Монголів та Європи!

Віки, віки ваш древній горн кував
І заглушав громи лавини,
Мов казка дика був для вас провал
І Лісабона, і Мессіни!

Століттями дивились ви на Схід,
Збираючи всі наші перли,
Знущаючись, лічили часу хід,
Наставивши гарматні жерла!

Ось – строк настав. І б’є крило біди,
І кожен день образ ллє зливу.
Та прийде час – і кануть всі сліди
Від ваших Пестумів, можливо!

О світ стари'й! Вдихни остаток діб,
Відчувши серцем час великий,
І зупинись, премудрий, як Едіп,
Пред Сфінксом з древнім тайни ликом!

Бо Русь – це Сфінкс! Святий! І кожен раз,
Стікаючи прозріння кров’ю,
Вона у тебе дивиться крізь час
З нена'вистю, але й з любов’ю!..   

Любити так, як любить наша кров,
Ніхто із вас давно не любить!
Забули ви, що в світі є любов,
Яка пече і навіть губить!

Ми любим все – і жар пророцьких вуст,
І дар видінь крізь сни вогне'нні,
Нам любо все – і гострий галльський глузд,
І пахмурний германський геній..

У пам’яті – паризьких вулиць чад,
Венеціанська романтичність,
Гаїв лимонних дивний аромат,
І Кельна димного величність..

Ми любим плоть – і пристрасності мед,
І душний, смертний плоті запах…
Чи винні ми, що хрусне ваш скелет
У наших ніжних, важелезних лапах?

Так, за вузду хапати звикли ми
Ретивих ко'ней, що як зливи,
Згинати крижі надвоє прямі,
Рабинь смиряти норовливих. 

Прийдіть до нас! Скажімо «ні!» війні,
Прийдіть в обійми мирних буднів!
Не пізно поки – меч свій відверніть,
Това'риші!  Братами – будьмо!

Якщо не так – наш стрічний хід конем,
І нам доступне віроломство!
Віки, віки – навічно прокляне
Вас хворе зраджене потомство!

По нетрях і лісах, завмер де час,
Перед Європою по-братськи
Розступимось! Звертаючись до вас,
Скрививши пики азіатські!

Ідіть усі, крокуйте на Урал!
Для вас готове місце бою
Стальних машин, де дише інтеграл,
З монголів дикою ордою!

Та тільки ми – віднині вам не щит,
Вступати в бій нема причини,
Подивимось, як смертний бій кипить,
Вузькими скіфськими очима.

Не зрушимо, коли жорстокий гун
Все буде нищити в багатті,
Міста палити, гнати в храм табун,
Умившись кров’ю білих бра'ттів. 

В останній раз – стари'й отямся світ!
На братський зліт труда і миру,
В останній раз на світлий братський зліт
Скликає варварська вас ліра!

***

Николай Сысойлов,
09.09.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(А.Блок; фрагменты скифской золотой пекторали, найденной в 1971г. на Днепропетровщине, где в период расцвета находился центр державы Великая Скифия)


==========


С ударениями
---------------------
СКІ'ФИ
-------------------------
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов)

***
                „Панмонголи'зм! Ім’я' це ди'ке,
                Та слух мій пе'стує воно'...”
                Володи'мир Соловйо'в

Мільйо'ни – вас. Нас – тьма, і тьма, з пітьми'. 
То ж спро'буйте, скушту'йте, з чим ми!
Так, скі'фи – ми! Так, азіа'ти – ми!
З розко'сими жаде'нними очи'ма!

Для вас – віки', для нас – миттє'вий час.
Немо'в слухня'ні ми холо'пи,
Трима'ли щит між двох воро'жих рас
Монго'лів та Євро'пи!

Віки', віки' ваш дре'вній горн кува'в
І заглуша'в громи' лави'ни,
Мов ка'зка ди'ка був для вас прова'л
І Лісабо'на, і Мессі'ни!

Столі'ттями диви'лись ви на Схід,
Збира'ючи всі на'ші пе'рли,
Знуща'ючись, лічи'ли ча'су хід,
Наста'вивши гарма'тні же'рла!

Ось – стро'к наста'в. І б’є' крило' біди',
І ко'жен день обра'з ллє зли'ву.
Та при'йде час – і ка'нуть всі сліди'
Від ва'ших Пе'стумів, можли'во!

О світ стари'й! Вди'хни оста'ток діб,
Відчу'вши се'рцем час вели'кий,
І зупини'сь, прему'дрий, як Еді'п,
Пред Сфі'нксом з дре'внім та'йни ли'ком!

Бо Русь – це Сфі'нкс! Святи'й! І ко'жен раз,
Стіка'ючи прозрі'ння кро'в’ю,
Вона' у те'бе ди'виться крізь час
З нена'вистю, але' й з любо'в’ю!..   

Люби'ти так, як лю'бить на'ша кров,
Ніхто' із вас давно' не лю'бить!
Забу'ли ви, що в сві'ті є любо'в,
Яка пече' і на'віть гу'бить!

Ми лю'бим все – і жар проро'цьких вуст,
І дар виді'нь крізь сни вогне'нні,
Нам лю'бо все – і го'стрий га'лльський глузд,
І па'хмурний герма'нський ге'ній..

У па'м’яті – пари'зьких ву'лиць чад,
Венеціа'нська романти'чність,
Гаї'в лимо'нних ди'вний арома'т,
І Ке'льна ди'много вели'чність..

Ми лю'бим плоть – і при'страсності мед,
І ду'шний, сме'ртний пло'ті за'пах…
Чи ви'нні ми, що хру'сне ваш скеле'т
У на'ших ні'жних, важеле'зних ла'пах?

Так, за вузду' хапа'ти зви'кли ми
Рети'вих ко'ней, що як зли'ви,
Згина'ти кри'жі на'двоє прямі',
Раби'нь смиря'ти норовли'вих. 

Прийді'ть до нас! Скажі'мо «ні!» війні',
Прийді'ть в обі'йми ми'рних бу'днів!
Не пі'зно по'ки – меч свій відверні'ть,
Това'риші!  Брата'ми – бу'дьмо!

Якщо' не так – наш стрі'чний хід коне'м,
І нам досту'пне віроло'мство!
Віки', віки' – наві'чно прокляне'
Вас хво'ре зра'джене пото'мство!

По не'трях і ліса'х, завме'р де час,
Пе'ред Євро'пою по-бра'тськи
Розсту'пимось! Зверта'ючись до вас,
Скриви'вши пи'ки азіа'тські!

Іді'ть усі', кроку'йте на Ура'л!
Для вас гото'ве мі'сце бо'ю
Стальни'х маши'н, де ди'ше інтегра'л,
З монго'лів ди'кою ордо'ю!

Та ті'льки ми – відни'ні вам не щит,
Вступа'ти в бій нема' причи'ни,
Поди'вимось, як сме'ртний бій кипи'ть,
Вузьки'ми скі'фськими очи'ма.

Не зру'шимо, коли' жорсто'кий гун
Все бу'де ни'щити в бага'тті,
Міста' пали'ти, гна'ти в храм табу'н,
Уми'вшись кро'в’ю бі'лих бра'ттів. 

В оста'нній раз – стари'й отя'мся світ!
На бра'тський зліт труда' і ми'ру,
В оста'нній раз на сві'тлий бра'тський зліт
Склика'є ва'рварська вас лі'ра!

***

Николай Сысойлов,
09.09.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(А.Блок; фрагменты скифской золотой пекторали, найденной в 1971г. на Днепропетровщине, где в период расцвета находился центр державы Великая Скифия)


============


СКИТИ
(перевод с русского на болгарский язык: Красимир Георгиев)

                „Панмоголизъм! Име диво, но
                нали ласкае моя слух...”
                Владимир Соловьов

Вий милиони сте. Ний – мрак и мрак.
Опитайте да ни сразите!
Да, скити сме! Да, азиатски знак
заплита скрито алчна сласт в очите!

За вас е век, за нас – единствен час.
Послушни роби сме, но с ропот
държим за вражи раси щит пред вас –
моголи и Европа!

И век след век огнището кова,
надмина грохот и лавини,
бе крахът приказка за вас –
на Лисабон и на Медина!

На изток дълго гледахте за скок,
топяхте перлите ни святи,
пресмятахте с насмешка своя срок,
за да насочите дулата!

Настъпи страх. Крилатата беда
множи обиди, трупа рани,
но ден ще дойде и дори следа
от вас навярно няма да остане!

О, древен свят! Щом жив си още ти
и се измъчваш с мъка сладка,
поспри, премъдри, спри като Едип
пред Сфинкса с древната загадка!

Русия – Сфинкс е. В радост и в тъга
страна е с черна кръв облята,
тя гледа, гледа, гледа в теб сега
с ненавист и с любов в душата!

Да, днес в кипяща кръв с любовен зов
отдавна никой не залюбва!
Забравихте, че силната любов
във вас гори и вас погубва!

Сред нас са – жар на ледени числа
и божи знаци съкровени,
и ясни са ни – галските дела
и мрачният германски гений...

Ний помним – страшния парижки ад,
венецианската прохлада,
далечния лимонов аромат,
на Кьолн димящите грамади...

Обичаме плътта – на цвят и вкус,
дори и смъртните й грешки...
Вина ли е, щом скелетът ви чужд
хрущи под лапите ни тежки?

Умеем с власт юздите да държим
и с пъргави коне да минем
през пропаст, конски сили да трошим,
да укротяваме робини...

Елате с нас! След страшните войни
в обятия от мир елате!
Да скрием с меча в ножница злини,
другари! Ний да станем братя!

Ако ли не – отпор ще се кове
и в честна мъст, и с вероломство!
Но вас ще ви проклина векове
безчетни болното потомство!

Над дебри и гори ще вдигнем глас,
до гиздава Европа утре
ще сторим път! Обърнати към вас
със свойта азиатска мутра!

Вървете бързо всички към Урал!
Подготвихме местото гордо
за бой, събрал стоманен интеграл
срещу моголска дива орда!

Но ние няма да ви бъдем щит
и няма в битката да блеснем,
ще гледаме как смъртен бой пищи
със своите очи възтесни.

Не ще сме с вас, когато хун свиреп
тършува трупове, когато
подпалва църкви, градове и степ
и ръфа плът на бели братя...

За сетен път – свят стар, ела тук с мир!
На братски пир мира да сбира,
за сетен път на светъл братски пир
ви кани варварската лира!

Красимир Георгиев http://www.stihi.ru/2013/05/28/690


===============

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(А.Блок; фрагменты скифской золотой пекторали, найденной в 1971г. на Днепропетровщине, где в период расцвета находился центр державы Великая Скифия)