Я схоронив любов і сам себе прирік
їй пам‘ятником бути. На свою могилу
про себе вивів два десятки слів, за рік
посмертно написавши через силу…
Як в марафонськім бігу, бездиханна
до фінішу любов їх долетіла.
Та кинула душа любов неждано,
а тіло жити без душі не захотіло.
Як камінь серед каменів стою,
прохаючи одне – руками не чіпайте!
Та й інших написів повік не визнаю,
бо я ж не камінь, це напевно знайте!
10.09.2016
*Спроба перекладу чи за мотивами твору Константина Симонова „Я схоронил любовь…“
Я все ж не камiнь
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091008004
Свидетельство о публикации №116091008004
Рецензии