Александр Блок - Ангел-Хранитель - рус-болг-укр

«АНГЕЛ-ХРАНИТЕЛЬ»
Александр Александрович Блок (1880-1921 г.) http://www.stihi.ru/2014/11/07/5011


      Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
      Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев


============================   Александр Блок
============================   АНГЕЛ-ХРАНИТЕЛЬ

============================   Люблю Тебя, Ангел-Хранитель во мгле.
============================   Во мгле, что со мною всегда на земле.

============================   За то, что ты светлой невестой была,
============================   За то, что ты тайну мою отняла.

============================   За то, что связала нас тайна и ночь,
============================   Что ты мне сестра, и невеста, и дочь.

============================   За то, что нам долгая жизнь суждена,
============================   О, даже за то, что мы – муж и жена!

============================   За цепи мои и заклятья твои.
============================   За то, что над нами проклятье семьи.

============================   За то, что не любишь того, что люблю.
============================   За то, что о нищих и бедных скорблю.

============================   За то, что не можем согласно мы жить.
============================   За то, что хочу и не смею убить –

============================   Отмстить малодушным, кто жил без огня,
============================   Кто так унижал мой народ и меня!

============================   Кто запер свободных и сильных в тюрьму,
============================   Кто долго не верил огню моему. 

============================   Кто хочет за деньги лишить меня дня,
============================   Собачью покорность купить у меня...

============================   За то, что я слаб и смириться готов,
============================   Что предки мои – поколенье рабов,

============================   И нежности ядом убита душа,
============================   И эта рука не поднимет ножа...

============================   Но люблю я тебя и за слабость мою,
============================   За горькую долю и силу твою.

============================   Что огнем сожжено и свинцом залито –
============================   Того разорвать не посмеет никто!

============================   С тобою смотрел я на эту зарю –
============================   С тобой в эту черную бездну смотрю.

============================   И двойственно нам приказанье судьбы:
============================   Мы вольные души! Мы злые рабы!

============================   Покорствуй! Дерзай! Не покинь! Отойди!
============================   Огонь или тьма – впереди?

============================   Кто кличет? Кто плачет? Куда мы идем?
============================   Вдвоем – неразрывно – навеки вдвоем!

============================   Воскреснем? Погибнем? Умрем?

============================   1906 г.
============================   http://www.stihi.ru/2014/11/07/5011


-----------------------------------
АНГЕЛ-ХРАНИТЕЛЬ
-----------------------------------------------
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

Люблю Тебе, Ангел-Хранитель у млі.
У млі, що зі мною завжди на землі.

За те, що зі мною ти поруч була,
Що ти таємницю мою відняла.

За те, що зв’язала нас тайна стара,
Що ти наречена, дочка' і сестра.

За те, що з’єднав наші долі сам бог,
Що ми – чоловік і дружина – удвох.

За пута мої і закляття твої.
За те, що над нами прокляття сім’ї. 

За те, що не любиш того, з чим дружу,
За те, що про вбогих і бідних тужу.

За те, що блаженне життя не про нас.
Що хо'чу я вбити й не смію всякчас –

Помститися тим і мечем, і вогнем,
Принижував хто мій народ і мене.

Хто сильних і вільних замкнув у тюрму,
Хто довго не вірив у гніву сурму.

Хто хоче від мене сховати зорю,
Собачу покірність купивши мою…

За те, що слабкий, все повз волі робив,
Що предки мої – покоління рабів. 

І ніжності трутою вбита душа,
І рабська рука не підніме ножа…

Люблю я тебе' і цю слабкість мою
У долі гірко'ї вогнем відмолю.

Що спаяне серцем, вогнем молитов –
Того розірвати не сміє ніхто!

З тобою злітав я у зоряну вись –
З тобою у чорну безодню дививсь.

Двоякі усім нам накази судьби:
Ми вільні є душі! Ми злі є раби!

Корись! І дерзай! Не покинь! Не зійди!
Попереду – світло чи мряка біди?

Хто кличе? Хто плаче? Зі мною ти йдеш?
Удвох – нерозривно – крізь час всіх мереж!

Воскреснеш, як я? Чи помреш?

***
Николай Сысойлов,
06.09.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета

=============

С ударениями
-----------------------------------
А'НГЕЛ-ХРАНИ'ТЕЛЬ
-----------------------------------------------
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

Люблю' Тебе', А'нгел-Храни'тель у млі.
У млі, що зі мно'ю завжди' на землі'.

За те, що зі мно'ю ти по'руч була',
Що ти таємни'цю мою' відняла'.

За те, що зв’яза'ла нас та'йна стара',
Що ти нарече'на, дочка' і сестра'.

За те, що з’єдна'в на'ші до'лі сам бог,
Що ми – чолові'к і дружи'на – удво'х.

За пу'та мої' і закля'ття твої'.
За те, що над на'ми прокля'ття сім’ї'. 

За те, що не лю'биш того', з чим дружу',
За те, що про вбо'гих і бі'дних тужу'.

За те, що блаже'нне життя' не про нас.
Що хо'чу я вби'ти й не смі'ю всякча'с –

Помсти'тися тим і мече'м, і вогне'м,
Прини'жував хто мій наро'д і мене'.

Хто си'льних і ві'льних замкну'в у тюрму',
Хто до'вго не ві'рив у гні'ву сурму'.

Хто хо'че від ме'не схова'ти зорю',
Соба'чу покі'рність купи'вши мою'…

За те, що слабки'й, все повз во'лі роби'в,
Що пре'дки мої' – поколі'ння рабі'в. 

І ні'жності тру'тою вби'та душа',
І ра'бська рука' не підні'ме ножа'…

Люблю' я тебе' і цю сла'бкість мою'
У до'лі гірко'ї вогне'м відмолю'.

Що спа'яне се'рцем, вогне'м молито'в –
Того' розірва'ти не смі'є ніхто'!

З тобо'ю зліта'в я у зо'ряну вись –
З тобо'ю у чо'рну безо'дню диви'всь.

Двоя'кі усі'м нам нака'зи судьби':
Ми ві'льні є ду'ші! Ми злі є раби'!

Кори'сь! І дерза'й! Не поки'нь! Не зійди'!
Попе'реду – сві'тло чи мря'ка біди'?

Хто кли'че? Хто пла'че? Зі мно'ю ти йдеш?
Удво'х – нерозри'вно – крізь час всіх мере'ж!

Воскре'снеш, як я? Чи помре'ш?

***
Николай Сысойлов,
06.09.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета


=============


АНГЕЛ-ПАЗИТЕЛ
(перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев)

Обичам те, ангел-пазител в мъглата.
В мъглата завинаги с мен на земята.

Затуй, че ти светла невяста ми бе,
затуй, че ти моята тайна отне.

Затуй, че нас тайна и нощ ни събра,
че ти си невяста, сестра, дъщеря.

Затуй, че бе в дълъг живот светлина,
о, даже затуй, че сме мъж и жена!

За твойте магии и моя хомот.
Затуй, че проклятия тегнат над род.

Затуй, че обичаме разни неща.
Затуй, че скърбя, нищетата не ща.

Затуй, че изчезват съгласие, твърд.
Затуй, че желая нечия смърт

и мъст – за студен малодушен овен,
без жал унизил и народа, и мен,

натикал свободни и силни в затвор,
невярващ на волния пламенен взор;

желаещ да бъдем покорни, добри
и кучешка вярност да купи с пари...

Затуй, че съм слаб, примирен и смирен,
предците ми роби са пример за мен,

лей нежна отрова в душата немощ
и няма да вдигне ръката ми нож...

Но обичам те даже със слабост и крах,
с горчивата участ и ангелска прах.

Туй, което е клето с олово и жар,
не ще го разкъса злокобникът стар!

С теб гледахме заедно тази зора –
с теб в черната бездна аз поглед горя.

И с двойнствена мярка съдба ни дели:
Свободни души сме! Ний роби сме зли!

Покорствай! Дерзай! Остани! Изчезни!
Тъма или огън след дни?

Кой вика? Кой плаче? Къде сме, къде?
Ний двамата – заедно – двама вовек!

Възкръсваме? Гинем? Ще мрем?


http://www.stihi.ru/2014/11/07/5011
Красимир Георгиев


================

Коллаж мой – на основе фото из интернета