Пожовкле листя падає до долу
І тихо під ногами шерудить.
Щасливий я, веселий йду у школу -
Найкращу свою вчительку зустріть.
Вона мене навчала рідній мові -
Минуло, вже, багато, довгих, літ...
Були в мене знання, тоді, чудові -
Вона мені дала білет у світ!
Тепер і я вкраїнської навчаю -
Жалію, що був змушений тікать...
Та доля нас, нікого, не питає -
Вона уміє нам життя ламать.
Мені би, лише, єї привітати.
Букетик квітів, вдячно, їй вручить...
В цей день святковий, мушу відлітати -
Ось, чую і дзвінок, уже, дзвенить!
Ось, чую i дзвiнок дзвенить!
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2016
Свидетельство о публикации №116090810181
Свидетельство о публикации №116090810181
Рецензии