Дощi веснянi
Війнуло дощем, білосніжжя розтоплено:
Вода і — вода, і рамена землі
В обійми води, як у віхолу схоплено.
Таж білий пишніший, хіба ж хто просив!
Це ж савана колір на чорний замінено?
Минулого року це килим краси
З осінньої скрині, відіпраний зливами.
Тягуча, як дьоготь, пахуча, як мед,
Гнилизна пишнот листопаду минулого —
В ній знову відродиться Ліс-Ганімед,
Вінчань квітуваннями сповниться гул його.
Нарозхрист усіяна щедрість дощів
В рушник сватівства і чекання весільного —
Світилок і дружок, бояр і дружків
Вже в сінях Весни-Нареченої зібрано.
Свидетельство о публикации №116090706907