Павло Тычина. Не Зевс, не Пан, не Голубь-дух...
Гимн Солнечных Кларнетов.
И в танце я, ритмичен круг,
В бессмертном - все планеты.
Я был - не Я. Мечта лишь, сон,
Вокруг - органно - звуки,
Тьмы созидательной хитон
И благовести руки.
Проснулся я - и я уж Ты:
Над мною, подо мною
Горят миры, плывут пути
МузЫкою-рекою.
И я следил, и я веснел:
Аккордились планеты.
Навек узнал, что Ты - не Гнев, -
Гимн Солнечных Кларнетов.
1918г.
***
Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух -
Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім - всі планети.
Я був - не Я. Лиш мрія, сон,
Навколо - дзвонні згуки,
І пітьми творчої хітон,
І благовісні руки.
Прокинувсь я - і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.
І стежив я, і я веснів:
Акордились планети.
Навік я взнав, що Ти - не Гнів, -
Лиш Сонячні Кларнети.
Свидетельство о публикации №116090700058