Павло Тычина. Не Зевс, не Пан, не Голубь-дух...

Не Зевс, не Пан, не Голубь-дух -
Гимн Солнечных Кларнетов.
И в танце я, ритмичен круг,
В бессмертном -  все планеты.

Я был - не Я. Мечта лишь, сон,
Вокруг - органно - звуки,
Тьмы созидательной хитон
И благовести руки.

Проснулся я  - и я уж Ты:
Над мною, подо мною
Горят миры, плывут пути
МузЫкою-рекою.

И я следил, и я веснел:
Аккордились планеты.
Навек узнал, что Ты - не Гнев, -
Гимн Солнечных Кларнетов.

                1918г.

                ***
Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух -
Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім - всі планети.

Я був - не Я. Лиш мрія, сон,
Навколо - дзвонні згуки,
І пітьми творчої хітон,
І благовісні руки.

Прокинувсь я - і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.

І стежив я, і я веснів:
Акордились планети.
Навік я взнав, що Ти - не Гнів, -
Лиш Сонячні Кларнети.
 


Рецензии