Словами...
/06-07.09.16./
Як легко вчити словами людину,
Неначе за руку тримати дитину,
Й не важливо, що їй казати,
Головне владу свою диктувати.
"Так не стій!", "те не їш", "чого не схуднеш?"
"Шапку одінь", "лимон купи", "чіпси будеш?"
Розкидаючись фразами, кипить весь дім,
А на серці, все ще старий біль...
Час іде.
Хтось вмирає.
У чужій хаті дзвін лунає,
Бо у ній янгол співає.
Бігає по світі маленька пташка,
Вона і чемна, і мудра, і каже будь-ласка,
А я не заздрю, чужому щастю, у дану мить,
Але все ж, я не маю для кого жить.
Хтось скаже: "Ей, мала ти, чого?
Радій, живи, Бог цілує твоє чоло",
Але щастя нажаль у інших речах,
Й зовсім не важливо, який у хаті дах...
Свидетельство о публикации №116090705050
Игрушка на жизни елке.
Будней это витраж,
Лента на жеребца холке.
Счастье, снежинками кружит
И на сердца ложится.
Редко когда завьюжит,
Часто лишь ночью снится.
Тает весенней капелью,
Вдаль унося те дни.
Становясь холодной постелью,
Остались в которой одни.
И не важно один или двое,
Счастье если ушло,
Оно подобно левкое,
По-цвело и прошло.
Вишни цветы весной,
Будят в сердцах надежду
И в душе простой,
Счастье-мираж,
Эпатажную примеряет одежду,
Счастье- жизни кураж.
))
На украинском читаю и понимаю, но Это и всё.
Счастья!
Николай Шу 28.01.2017 15:13 Заявить о нарушении