Немалу собі ставлю задачу,
В думках і мріях вся в обновах,
Придбала візу й квиток в додачу,
Вся така їду гонорова.
Ось і прибула в Італьяно,
Бо забажала у Європу,
Сиджу чекаю в Памільяно,
Щоб якійсь ( нонні ) мити жопу.
Європа щиро відкрила двері,
Вже Україна за плечима ,
Сиджу тепер німою в сквері,
І лишень блимаю очима.
На моїй рідній Буковині,
Все мала вчасно , все у пору ,
Тепер шукаю на чужбині,
Хоч би якусь малу ( лавору ).
Не буду в відчай я впадати,
І мову вивчу ( пьяно , пьяно ),
І ( нонну) буду доглядати,
Адже живу у Памільяно.
7.09.16 р.
автор: Н.П.Рубан. примітки ( нонна-бабуся, лавора-робота, пьяно-помалу )
Вся така гонорова
© Copyright: Надежда Рубан, 2016
Свидетельство о публикации №116090704279
Свидетельство о публикации №116090704279
Рецензии