Цікава та примхлива доля
І дві, що залишили слід в житті,
Один і другій раз все починалось -
Не малось навіть бути на меті.
Одна жила, та не любила,
І ніби все було, та не було нічого.
Пройшли роки - вона зосталась
Там десь далеко… за порогом.
А друга полюбила до безтями,
Розумною і доброю була.
І все було, ніби у казці...
Але ж і разом бути не могла.
Цікава та примхлива доля...
Від першої немає і сліду.
А друга, ніби у неволі
І радість обернулась на біду.
Цікава та примхлива доля -
На тебе взяти де терпіння?
Я другій щиро вдячний
За доброту! І за любов ! За розуміння !
Примхлива доля
© Copyright: Михаил Данихленко, 2016
Свидетельство о публикации №116090600009
Свидетельство о публикации №116090600009
Рецензии