Ти нiколи мене не побачиш в сльозах
І журби не почуєш моєї.
Не забуду, як ніс ти мене на руках
До оселі нової своєї.
Памятаєш, які ми щасливі були?
Як кохалися ми під зірками?
Як у вічній любові до ранку клялись,
І надія сміялася з нами?
Чом зламалося те, що я так берегла?
Де, у чому помилку зробила?
Може, просто я надто щаслива була?
І занадто тебе я любила?..
Свидетельство о публикации №116090603379