Лежала й думала я...
***
Лежала й думала я про життя
Яке воно наповнене дивами
Ми переймаємось завжди за майбуття
Й не помічаємо що є вже перед нами.
Воно ж дарує зустрічі, людей...
Їх сміх і страх, надії, мрії, болі...
Ми вибір робимо самі
Куди і з ким іти, чи швидко чи поволі...
Поруч пройти в непевні часи змін,
Підтримати й радіти разом долі?
Дивитись в недосяжну далечінь
Чи на красу трави, що край дороги?..
Ось тут вже пил, асфальт, безліч машин
Несуться шумом шин по автостраді
А поруч тихо та невпинно повзе тінь
Дерев, що сплять під коників рулади...
Й в усьому де не глянь - своя краса
Безмежна мить, а роки... швидкоплинні.
Я дякую за все що маю небесам
Хочу відчути серцем всі свої хвилини,
Цю неповторність долі вишиття,
Крон знає скільки їх наважив терезами...
Земний уклін всім, хто наповнює моє життя
За те що я живу, ось тут і зараз - з вами!..
11.06.2016
Свидетельство о публикации №116090506792