Там була тиша, що без слів,
Пташина пісня теж замовкла,
Промінчик сонця лише грів
Вінки із квітів, що пожовкли.
На безіменний цей горбок
Чи хтось покладе руку зверху?
В цій тиші шелесту гілок
І час від сорому вже терпне.
А той згорілий БеТееР
Стоїть, як пам'ятник під Щастям,
Хто скаже їй, що він помер,
Уб'є промінчик ще не згаслий.
Там була тиша
© Copyright: Игорь Стожар, 2016
Свидетельство о публикации №116090504805
Свидетельство о публикации №116090504805
Рецензии
