стояти і дивитись з-під сені,
як шалий, босий,
дощ вересневий біга й осені
полоще коси,
й краплини мерехтять намистами
понад калюжі…
зелене літо
вийшло з міста в ліс
й за серпнем тужить.
сховалось в лісі:
ще хоч трошечки
ось-ось – побути…
і дощ вщухає,
мов непрошений,
що був та втрутивсь
в щось не своє…
ба він отямиться,
й вже як господар –
залишить містом
люстерця чисті –
осінній вроді.
дощик на початку вересня
© Copyright: Александр Ярошевский, 2016
Свидетельство о публикации №116090504778
Свидетельство о публикации №116090504778
Рецензии