Вночі іду я вулицями міста,
Угорі—безліч золотих роїв.
А вночі повітря лагідне і чисте.
Здійнялись в небеса думки мої.
Чим більше дивишся на зорі,
Тим більше впевнений стаєш,
Що ті зірки все ближчі долі,
До них ти руку простягнеш.
Коли ти маєш небуденний настрій,
Болісно дивитись, як падає зоря.
Ти тут стоїш—надієшся неначе.
І розумієш—надія ще жива.
Але ж ні, зоря не спалахне!
Тільки слід її ще тліє.
І хтось всередині запитує мене:
"Чи досі за зорею серце мліє?.."
Mary Ch. 22/08/2016
Вночi iду я вулицями мiста
© Copyright: Мария Черешнёвская, 2016
Свидетельство о публикации №116090403227
Свидетельство о публикации №116090403227
Рецензии