Немовби якась дивина,
Так ніжно в думки увійде.
Душу огорне вона,
Струмом по тілу пройде.
Це відчуття не описати!
Воно - як ніби прилив сил.
Кмусь здається - то все жарти,
А я лечу за небосхил.
Я пишу за словом слово,
Із серця виходить рядки.
Буває, воно обливається кров*ю,
А, часом, буває і навпаки.
Коли пишу, стає так легко,
Вивільняються думки.
Всі проблеми вже далеко,
Загубились їх стежки.
Mary Ch. 07/04/2016
Пишу
© Copyright: Мария Черешнёвская, 2016
Свидетельство о публикации №116090403102
Свидетельство о публикации №116090403102
Рецензии