Ти пiшов...

Ти пішов в добровольці,
Я – лишилась чекати.
Я лишилась… вмирати
Надцять раз на добу.

Руки білі ламати,
Страх панічний долати,
Тліти серцем й благати
Про удачу в бою.

Куля щоб пройшла мимо
Тебе і побратима,
Щоб війна закінчилась
Якнайскоріше і ми

В мирний час одружились,
Безоглядно любились,
Народжали дітей
І щасливо жили.

З другом щоб покумались
І до віку братались
Патріотів ростили
І не знали біди

Будували родину
І міняли країну
Гідно шлях свій пліч-о-пліч
Нерозлучно пройшли.
22.08.14


Рецензии