Iз Шевченка

Юрий Пересичанский
Як, зопалу, Мазепи виклик
Полтаві на поталу, так
В лабетах України звик я
Ділити з небом крові смак.

Син Катерини в снах Тараса:
Однаковісінько мені,
Якого москаля окраса,
Прокинулася — знов в огні...

На день разів зо сто ошпарить
Отак бруківка байстрюків
Плювками, наче нагаями —
Ох, не однаково мені...

На день отак разів зо двісті —
Затисне: мамо, краще спіть —
На цьому навіженім світі
Нам прокидатися не слід...


© Copyright: Юрий Пересичанский, 2016
Свидетельство о публикации №116090307621
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Пересичанский
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Юрий Пересичанский