Закружляло плавно в танці листя золоте,
ось і осінь в вишиванці на гостину йде.
Заквітчала ліс і поле в дивні кольори,
що тримала у коморі лише до пори.
Сонце ніжно землю пестить, грають промінці,
ще й круті кульбіти креслять жваві горобці.
Листя тихо облітає із дерев, кущів.
Землю ніжно колисає, лине в серце спів.
То співають срібні струни у моїй душі,
крутить колесо Фортуна, пишуться вірші.
Появилась в небі просинь, зайві каяття.
Вже іде чаклунка-осінь… до мого життя.
02.09.2016
Осiнь iде
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090202854
Свидетельство о публикации №116090202854
Рецензии