Ми вiдпочивали з другом поруч
Ми удвох, на лаві, у тіні.
Було б більше нас – співали б хором.
Щось би друг підспівував мені.
Але ми сиділи в спеку мовчки.
Дякували листячку за тінь.
Мружили на промінь сонця очі.
Смакували серпня ніжну лінь.
Потім він по справах підхопився.
Чорними очима підморгнув.
Друг... Метелик мій... Я зажурився
І рукою вслід йому махнув...
Свидетельство о публикации №116090106200