Мiй вiрш як щаслива хвилина мовчання
Сам собі начитую, так би мовити.
Я так само роблю і з твоїм іменем –
сам себе закодовую і виховую.
В переважній більшості – вірш вимовчую.
Лиш диктує серце рядки із римами.
Так і відбувається мить народження.
І душа всміхається вірша ритмами.
І коли хтось читає оприлюднене,
хай врахує це творче моє зізнання.
Ось і вийде, що вічно лунати буде
вірш про тебе – щаслива хвилина мовчання...
Свидетельство о публикации №116090103365
Артур Грей Эсквайр 01.09.2016 22:13 Заявить о нарушении