Коли тебе не розумiють

Ольга Муромец
Блакить висока і п’янка,

Як гомін першого струмка,

Та серед величі снігів

Ніхто її не зрозумів.

 

І знову холод, знову біль,

Залізна крига звідусіль,

Тепла і сонечка нема,

Бо не здається так зима.

 

А перш, ніж назавжди піти,

Вона наллє ковток біди

Й окраєць суму покладе

У торбу тим, хто в весну йде.







иллюстрация из интернета


Читать полностью: http://h.ua/story/79065/#ixzz4IwastXli


© Copyright: Ольга Муромец, 2016
Свидетельство о публикации №116083110679
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ольга Муромец
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Ольга Муромец