«Нащо…?»
Нащо сумуєш так,
Що за вікном
Все теж стає сумним?
І десь повільно
Письмо, що не відправлене у строк,
Лягає нам на плечі. Струнко, вільно…
Нащо так дивишся,
Що військо тих мурах
Захоплює навіть із фотографій?
І де ж мій страх,
Коли все перехоплює і вдосталь,
Твоєю пристрастю тече червона сталь?
Ну нащо так
Солодкими руками
Душити власну музику і душу?
Ти краще видихни без руху й зайвих слів…
Скажи своє опалене «люблю»
Тому, хто твої муки спопелів.
Ну нащо так?
Поквапся. Поспішай.
Все має свій кінець і цього досить
Аби ще мить ковтнути, як холодний чай,
Що нас разом за місяць переносить.
То ти біжи, поквапся, зустрічай…
То ти біжи, поквапся, зустрічай…
То ти біжи, благаю, зустрічай...
30.08.2016
Nashcho
© Copyright: Сергей Лукашовъ, 2016
Свидетельство о публикации №116083009712
Свидетельство о публикации №116083009712
Рецензии