Кохання моє розквітнуло в серпні
Ще раз, коли б'ються асфальтові повені,
Ще раз, коли місяць не вповні.
І ніжність, як вперше, тремтить на поверхні
Всіх міст і кордонів.
Ти все пам'ятаєш, ти є розуміння
Того, що лунає в мені клекотінням
І що залишається клаптиком півдня.
Ти є моє сяйво, мій дотик проміння.
Ти - всі мої мапи, ти - всі мої тропи.
Ти - все, що не знаю і хочу пізнати,
Ти - всі мої знахідки через утрати,
Ти - все, що мені боронити й бороти.
Ти - все, що я маю, тримаю в долонях.
Цілую у скроні,
цілую в лице...
Все те, що я маю, - це ти, і ти - все.
Це ти
© Copyright: Петренко Виктория Витальевна, 2016
Свидетельство о публикации №116083000088
Свидетельство о публикации №116083000088
Рецензии