Елисавета Багряна Рассвет
Елисавета Любомирова Белчева/Багряна (1893-1991 г.)
Болгарские поэты
Переводы: Анна Ахматова, Николай Сысойлов
Елисавета Багряна
СЪДБА
През улиците здрачни, през къщите, стените,
през плачещия ромон на есенния ден,
през този град, погребан в желязо и гранити –
усещам, че ме чакаш – ликуващ и смутен.
Усещам твоя поглед, отправен в тъмнината,
усещам ти ръцете, протегнати насън,
усещам как се вслушваш за стъпките познати
и как сърцето трепва при всеки шум отвън.
И аз потрепвам с тебе. Незрими нишки вплитат
и теглят мойта воля, ръце, нозе, очи.
И повече не мисля, и тръгвам, и не питам
в какъв дом ще осъмна, къде е той и чий.
Елисавета Багряна
РАССВЕТ (перевод с болгарского языка на русский язык: Анна Ахматова)
Сквозь сумрак узких улиц, сквозь стены и балконы,
Сквозь грустное журчанье и предосенний сон,
Сквозь город мой, в железо и в камни погребенный,
Я чувствую, как ждешь ты, – и счастлив и смущен.
Угадываю взгляд твой, блуждающий во мраке,
И руки, что невольно протягивает друг, –
Теперь я будто вижу, как шаг ты ловишь всякий,
Как вздрагивает сердце в ответ на каждый звук.
Я вздрагиваю тоже, – и тайных нитей сила
Влечет меня, и больше в душе сомнений нет.
Иду – и быть не может, чтоб я себя спросила,
В каком сегодня доме застигнет нас рассвет.
Елисавета Багряна
СВІТАНОК (перевод с русского языка на украинский язык: Николай Сысойлов)
Крізь морок куцих вулиць, крізь стіни і балкони,
Нерадісне дзюрчання й передосінній сон,
Крізь місто, що по пояс у камені й бетоні,
Твій пульс я відчуваю своїм пульсаром скронь.
Я вгадую твій погляд, закоханий і кроткий,
І руки, що бажають моїх торкнутись рук, –
Тепер я ніби бачу, як ловиш всякий крок ти,
Як серце завмирає, відчувши кожен звук.
Здригаюся я та'кож, – таємна нить астралу
Мене до тебе тягне, в душі надій моря.
Іду – й не може бути, щоб я себе спитала,
В якім сьогодні домі застане нас зоря.
Свидетельство о публикации №116083000004
Здо'рово получилось!
Примите, пож-ста, дорогой друже Красимире, и мой перевод на украинский язык..
---------------------------
СВІТАНОК
----------------------------------
(перевод с русского языка на украинский язык: Николай Сысойлов)
Крізь морок куцих вулиць, крізь стіни і балкони,
Нерадісне дзюрчання й передосінній сон,
Крізь місто, що по пояс у камені й бетоні,
Твій пульс я відчуваю своїм пульсаром скронь.
Я вгадую твій погляд, закоханий і кроткий,
І руки, що бажають моїх торкнутись рук, –
Тепер я ніби бачу, як ловиш всякий крок ти,
Як серце завмирає, відчувши кожен звук.
Здригаюся я та'кож, – таємна нить астралу
Мене до тебе тягне, в душі надій моря.
Іду – й не може бути, щоб я себе спитала,
В якім сьогодні домі застане нас зоря.
***
Николай Сысойлов,
30.08.16
Николай Сысойлов 30.08.2016 13:49 Заявить о нарушении