Серце розірване навпіл
Душа у полоні смутку.
Усе це для мене занадто,
Піду звідси дуже хутко.
Без поцілунків печалю
У невпізнану вічність
Навіки з життя відчалю,
Забувши про біль та відчай.
Пливтиму не знаю скільки
По річці до «того світу»
Й мовчатиму тільки-тільки,
Й чекатиму Твого СВІТЛА…
23.28 17 липня 2016 р.
Останнiй шлях
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2016
Свидетельство о публикации №116083011028
Свидетельство о публикации №116083011028
Рецензии
Прекрасний вірш! Всі ми чекаємо світла та істини...
Артур Грей Эсквайр 31.08.2016 01:00 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 31.08.2016 01:00 • Заявить о нарушении