Сирий подих вiтру осiннього
Прохолодою обіймає
Він пронизує і приймає
Ідеальні відтінки сірого
Він спускає на землю небо
І затягує густиною
Не лишай тут його зі мною
Покидаючи все як-небудь
Дай же знову дихнути світлом
Поміж хмар очистивши простір
Ніби всесвіту наскрізний простріл
Що до тями поверне світ мій
Що підніме з колін на ноги
І стрункою як очерет
Покрокую ходою вперед
Починаючи шлях свій новий
Без каміння що за плечима
Та без вітру й важкоі мряки
Без повік від суму набряклих
І без будь-якоі причини
Просто світло вдихнувши в груди
Мені осінь здається весною
Коли поруч ти є зі мною
А без тебе і літо - грудень
Свидетельство о публикации №116083010858